Реабілітація після операції — це друга частина операції.

Думка професора з Німеччини Харальда Леманна.

 Харальд Леманн працює лікарем ортопедом-травматологом в Берліні та регулярно відвідує   шведсько-українську клініку “Angelholm” в Чернівцях. Він поділився своїм баченням її сучасності та перспектив розвитку.

- Розкажіть, будь-ласка, ваші враження щодо роботи клініки?

- Я можу сказати, що на сьогоднішній день лікарський склад клініки “Angelholm” працює на дуже високому рівні, який повністю відповідає світовому як за якістю підготовки медперсоналу, так і за якістю проведення операцій та післяопераційного догляду. Навіть можна сказати, що за деякими показниками тут лікарі більш віртуозні, ніж за кордоном. Я маю на увазі ваш український діамант — Ярослава Васильчишина, який є взірцем працьовитості, ясного розуму, ввічливості та безмежного професіоналізму. І до цього прагне весь колектив клініки. А в умовах нової будівлі з'явилися ще додаткові умови для зручності та комфорту пацієнтів. А мені є з чим порівняти. Я в Чернівцях, разом зі своїми колегами, проводив першу операцію по заміні кульшового суглобу багато років тому, а тепер тут працюють на такому рівні, що просто дива даєшся. Якщо би мені знадобилося замінити суглоб, я би навіть не замислювався, а зробив би це в шведсько-українській клініці “Angelholm”. Отакі мої враження на сьогодні.

- Що повинно стати наступним кроком розвитку цієї клініки?

- Я вважаю, що це повинно бути відкриття повноцінного реабілітаційного відділення. І саме над цим ми з колегами зараз працюємо. Спеціалізована реабілітація після заміни великих суглобів повинна бути на такому ж самому високому рівні, як і підготовка та сама операція. Реабілітація вважається другою половиною операції та вона потребує дуже ретельної підготовки та проведення, як і сама операція та її планування. Тому ми зараз хочемо підготувати таку реабілітаційну базу, в якій буде проводитися реабілітація так само, як у нас  в Німеччині. Для цього потрібні високопрофесійні фахівці, адже лікар, який спеціалізується на реабілітації, повинен до кожного хворого ставитися індивідуально. Він повинен після операції оглянути хворого та за об'ємом руху, який зберігає суглоб і за об'ємом, який потребує оперативного втручання визначити, яка в даного пацієнта буде програма реабілітації. Ця реабілітація може включати в себе і фізіотерапію, і мануальну терапію, і масажі, і лікувальну гімнастику, і басейн, і особливо важливо активація особливих груп м'язів для розтягування та  для охоплення всього опорно-рухового апарату. Це стосується не тільки прооперованого суглобу, але й колатерального суглобу та весь хребет. На сьогоднішній день в клініці  “Angelholm” проводиться гарна первинна реабілітація. Але після того, як людина повертається додому, вона не завжди дотримується рекомендацій лікаря за різних умов. Тому лікувальний контроль та стаціонарні умови реабілітації обумовлюють оптимальний перебіг лікування. Під час реабілітації можуть виникнути проблеми, які ми не можемо спрогнозувати, наприклад, набряки, гематоми або непередбачувані післяопераційні ускладнення. Отже лікарі повинні бути дуже добре підготовлені: по-перше вчасно і правильно виявити, які діагностичні заходи необхідно застосувати і що робити, щоб це було на такому ж високому рівні, як тепер вже проводяться операції.

- Яким чином Ви допомагаєте розвитку цього напрямку?

- По-перше,  я запросив лікарів-реабілітологів клініки “Angelholm” до нас в Німеччину для обміну досвідом і для того, щоб в Україні так само впроваджувалися ті методи реабілітації, які багато років дають позитивний результат в нашій практиці. У нас в Німеччині є спеціальний реабілітаційний центр, який займається винятково післяопераційним періодом та реабілітацією після заміни колінних та кульшових суглобів. Лікарі, які стажуються у нас та  в майбутньому будуть на стажуванні, проходитимуть як теоретичний курс (пасивне навчання), так і активно братимуть участь в реабілітації: своїми руками будуть робити та проводити мануальну терапію,  лімфодренаж, будуть проводити лікувальну гімнастику тощо — вивчатимуть тонкощі та особливості даного напрямку реабілітації. Лікарі шведсько-української клініки з Чернівців проходять стажування у мого поважного колеги та друга доктора Кальбур Марс, який очолює клініку реабілітації в Бай-Бетцік, вона вважається найбільшою реабілітаційною клінікою в Бранбурзі. Цей практикум і я особисто взяв під свій контроль та являюсь супроводжуючим ортопедом по контролю за проходженням цієї практики.

- Що би Ви порадили українцям як лікар ортопед-травматолог?

- В Україні я бачу необхідність в проведенні просвітницької роботи: лікування фізіотерапією та мануальною терапією. І потрібно це робити обов'язково. Необхідно займатися профілактикою захворювань, адже можна не доводити ситуацію до оперативного втручання, якщо правильно використовувати класичне лікування, фізіотерапію та мануальну терапію. Я мушу вам сказати, що я вчився 25 років тому в українського професора по мануальній терапії. Я з тих пір ті прийоми повсякденно використовую в своїй практиці. І мені дуже шкода, що, коли я сюди приїжджаю, бачу, що тут забули зовсім основи мануальної терапії, основи фізіотерапії та лікувальної гімнастики. Цю азбуку необхідно знову відновити та потрібно тут дуже серйозно провести хорошу школу фізіотерапії та реабілітації. 

- Чому Ви вважаєте, що так важлива реабілітація?

- Я думаю, що більшість потреб, які на сьогоднішній день є в ендопротезуванні суглобів, можуть закінчитися, якщо рівень профілактики та реабілітації буде не гіршим за рівень операцій, якщо можна буде шляхом класичного лікування їх виключити. В цьому я бачу великий внесок та необхідність введення реабілітації в Чернівцях і в Україні загалом. Я сподіваюсь, що українські лікарі завершать цю клопітку і важливу роботу, а підтримка наших шведських та німецьких колег буде проводитися й надалі. Усе це для того, щоб люди менше хворіли та відповідним чином лікувалися: якщо є можливість — консервативно, немає — оперативно.

- Що хочете побажати нашим читачам?

- І я вам бажаю, щоб ви сприйняли та використали цю можливість. Я бажаю вам самого найкращого та видужання.  Робіть гімнастику, правильно харчуйтеся, використовуйте внутрішні резерви організму, не даючи хворобі себе зламати. Цим я хочу довести до хворих, щоб вони не чекали, коли, як ми кажемо: “поїзд пішов” і вже необхідно оперативне втручання. Більшість захворювань опорно-рухового апарату можна добре лікувати консервативним шляхом, якщо лікар вчасно і правильно проведе діагностику та правильно назначить лікування. А тим, хто вже пройшов оперативне лікування щиро бажаю, щоб ви довго користувалися заміненими суглобами, довго ходили, щасливо жили та насолоджувалися життям.