Загальновідомо, що серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в усьому світі. За даними ВООЗ, у 2018 р. від серцево-судинних захворювань померло 17,5 млн осіб, що становить 31% усіх випадків смерті в світі. З цього числа 7,4 млн осіб померли від ішемічної хвороби серця і 6,7 млн — в результаті інсульту. У Європі серцево-судинна патологія також щорічно забирає чимало життів і вже впродовж багатьох років залишається переважною причиною смерті. При цьому, на жаль, Україна займає 1-ше місце в Європі за рівнем смертності від серцево-судинних захворювань. В Україні щороку помирає близько 310 тис. осіб від ішемічної хвороби серця, що становить щодня близько 850 хворих.    

Відомо, що найкращий спосіб запобігти розвитку будь-якої хвороби полягає в ліквідації її причини. Загалом усі фактори ризику поділяються на дві групи: ті, на які ми не можемо впливати (не модифіковані), і ті, на які ми можемо впливати (модифіковані).
Чинники серцево-судинного ризику, що підлягають модифікації: нераціональне харчування, паління тютюну, низька фізична активність, підвищений артеріальний тиск, збільшений рівень холестерину ЛПНЩ (ХС ЛПНЩ) у плазмі, низький рівень холестерину ЛПВЩ (ХС ЛПВЩ), підвищений рівень тригліцеридів (ТГ), предіабет або цукровий діабет, надмірна вага або ожиріння.

Чинники серцево-судинного ризику, що не підлягають модифікації: вік (чоловіки ≥45 р., жінки ≥55 р.), стать (вищий ризик у чоловіків, ніж у жінок до менопаузи), обтяжений сімейний анамнез щодо ранньої (у чоловіків віком <55-ти років, у жінок віком <65-ти років) маніфестації ішемічної хвороби серця, або інших захворювань артерій на фоні атеросклерозу.
Важче дається лікування запущених захворювань серця і судин, ніж на початкових формах хвороби. Саме тому навіть при їх незначних симптомах необхідно негайно звертатися в клініку.

Прийти на прийом, до лікаря-кардіолога, який ретельно обстежить пацієнта та назначить лікування, варто при наступних симптомах:

• Біль в лівій частині грудної клітки;
• Відчуття тяжкості в області серця;
• Перебої в серцебитті;
• Прискорена робота серця (якщо пульс понад 90 ударів на хвилину);
• Знижене серцебиття (при пульсі менше 60 ударів на хвилину);
• Гіпертонія або гіпотонія;
• Задишка, яка виникає при фізичному навантаженні;
•Втрата свідомості.

До серцево-судинних захворювань відносять:
1.     Ішемічну хворобу серця,
2.    Аритмії,
3.    Блокади,
4.    Захворювання клапанів серця,
5.    Серцеву недостатність
6.    Міокардити, перикардити та ін.
Для діагностики серцево-судинних захворювань використовують ряд лабораторних, іннструментальних методів обстеження. Зокрема, електрокардіографію, ехокардіографію, холтерівське моніторування, коронарографію.

Заходи профілактики та їх цільові показники.
1. Припинення тютюнопаління.
2. Дотримання норм здорового харчування.
3. Фізична активність — ≥150 хв/тиж. аеробного навантаження помірної інтенсивності (30 хв впродовж 5 днів/тиж.) або 75 хв/тиж. аеробного навантаження високої інтенсивності (15 хв впродовж 5 днів/тиж.), або комбінація навантаження різної інтенсивності.
4. Зниження маси тіла: збереження ІМТ в межах 20–25 кг/м2 та окружності талії <94 см (чоловіки) або <80 см (жінки); якщо окружність талії складає >102 см у чоловіків і >88 см у жінок → рекомендуйте зниження маси тіла.
5. Артеріальний тиск <140/90 мм рт. ст.    
6. Рівень ХС ЛПНЩ та ХС-не-ЛПВЩ, залежно від категорії ризику →табл. 3-1.
7. Рівень HbA1c у хворих на цукровий діабет 2 типу <7 % (<53 ммоль/моль).

Отже, для того щоб запобігти виникненню, розвитку та прогресуванню серцево-судинних  захворювань варто проходити профілактичні огляди, при перших симптомах звертатись за допомогою та зменшити вплив шкідливих факторів ризику кардіологічних  хвороб.