МАЗКИ З НОСА І ГОРЛА – ЧИ ВАРТО ЗНАТИ ВОРОГА «В ОБЛИЧЧЯ»?
Осінь недарма називають сезоном застудних захворювань. Різкі зміни погоди, добові коливання температури, початок опалювального сезону, котрий чомусь завжди не встигає за змінами погоди, - все це зумовлює зниження захисних сил організму, і, як наслідок, зростання захворюваності на респіраторні інфекції.
Хворіти на застуду один-два рази на рік для дорослої людини є абсолютно нормальним проявом стосунків із різноманітною вірусною флорою. Для дітей цей показник значно вищий, а в перший рік відвідування дитячого садочка нормальним є хворіти на застуду від 5 до 12 разів на рік.
Ситуація, при котрій частота застуд значно перевищує «норму», або кожен епізод ГРВІ «залишає» по собі ускладнення, потребує підвищеної уваги як з боку лікаря, так і з боку пацієнта. Беручи до уваги особливість людської ментальності шукати «зовнішнього» винуватця у власних негараздах, стають зрозумілими спроби багатьох пацієнтів знайти особливо підступну бактерію, яка міститься десь вглибині власного організму і є коренем всіх захворювань. Знайшовши-таки мікроорганізм у власному роті, носі, вусі чи деінде такі хворі розпочинають двобій із збудником, котрий зазвичай закінчується перемогою пацієнта. Але прояви захворювання при цьому рідко минають. В чому ж причина відсутності ефекту від лікування? Адже знищували саме ту бактерію, яка була ідентифікована, і саме тим препаратом, до якого вона виявляла чутливість.
Мікробіологічне дослідження – це надзвичайно потужна і допоміжна зброя у боротьбі з бактеріальними інфекціями. Але тільки тоді, коли воно дійсно потрібне і показане.
Людина живе в оточенні мікроорганізмів, останні заселяють ніс, глотку, шкіру. Таке заселення (колонізація) верхніх дихальних шляхів є необхідним - бактеріальна флора «тренує» імунну систему, а та, в свою чергу, підтримує концентрацію мікроорганізмів такою, котра не може викликати захворювання.
Верхні дихальні шляхи людини колонізовані сапрофітною флорою – бактеріями, які повинні знаходитися в цій біологічній ніші і перешкоджати її заселенню патогенними мікроорганізмами. Тому висівання стафілокока, стрептокока, нейсерії не свідчить про бактеріальну інфекцію, або ж взагалі про існування захворювання, а є лише мікробіологічною характеристикою даної біологічної ніші.
Вживання препаратів з антибактеріальними властивостями призведе до швидкої загибелі сапрофітної флори, але звільнена біологічна ніша так само швидко заселиться новою флорою. При цьому кожен курс антибактеріального лікування призводить до росту резистентності мікрофлори – адже виживуть тільки найстійкіші.
З цієї ж причини при частих застудних захворюваннях чи їх ускладненнях зазвичай не варто шукати «зовнішнього ворога» і намагатися будь-що його знищити. Причинами таких ситуацій в більшості випадків є порушення захисних властивостей організму, спровоковані вірусами, психо-емоційними навантаженнями, стресовими ситуаціями, неправильним лікуванням. Безпідставне вживання антибіотиків в таких випадках поглибить імунні порушення, позбавить організм додаткового захисту – колонізаційної резистентності сапрофітної флори.
Навіть при абсолютних показах щодо призначення антибіотиків в більшості випадків мікробіологічне дослідження не показане. Лікар призначає препарат емпірично, адже чекати три-чотири доби на відповідь з бактеріологічної лабораторії недоцільно і часто небезпечно.
Коли ж призначати мазок з носа і горла? Його призначають пацієнтам із частими курсами терапії антибіотиками протягом останніх декількох місяців, при неефективності емпіричної терапії протимікробними засобами, при підозрі на наявність бактеріального запального процесу, викликаного бета-гемолітичним стрептококом.
Варто пам’ятати, що призначення будь-якого діагностичного методу чи курсу лікування є компетенцією лікаря, а неправильне лікування може зробити більше шкоди, ніж його відсутність.
Живіть в гармонії із собою і своїм оточенням!
Коментарі