Народження дитини – надзвичайно радісний і відповідальний момент в житті родини. З цього моменту вся увага батьків прикута до малюка, вони слідкують за сном дитини, переживають чи достатньо добре малюк харчується, і, звичайно, прислухаються до того, як дитина дихає . Для дитини перших 2-2,5 місяців життя сопіння, наявність слизових виділень в носі є процесом абсолютно нормальним і отримало назву фізіологічний нежить новонародженого. Пов'язаний фізіологічний нежить новонародженого з тим, що відбувається процес зміни середовища перебування дитини з рідинного на повітряне. Функціонування слизової оболонки носової порожнини ще також не досконале, воно формується і розвивається разом із розвитком дитини. Війчастий епітелій, що вистилає слизову оболонку порожнини носа, і повинен очищати її від потрапляння сторонніх агентів, функціонально незрілий. Система місцевого імунітету також ще не працює в повному об’ємі, в слизу, що утворюється клітинами і залозами слизової оболонки недостатня кількість захисних речовин. З огляду на невеликі розміри носових ходів і носоглотки дитини навіть невеликий набряк слизової оболонки може привести до повного виключення носового дихання. Слизова оболонка маленьких дітей надзвичайно чутлива до будь-яких подразнень, в першу чергу, механічних. Тому намагання «відсмоктати» щось з носа малюка зазвичай приводить до протилежного результату – носове дихання не покращується, а погіршується. Більше того, повторення таких маніпуляцій приведе до того, що з носа з’являться виділення – адже процес секреції – це один з універсальних очисних механізмів нашого організму у відповідь на будь-яке втручання чи проникнення. Не найкращим варіантом є використання носових крапель і аерозолів. Ліки, котрими зазвичай лікують нежить, призводять до звуження судин і погіршення роботи війчастого епітелію, котрий у новонародженої дитини і так працює не досконало. Антисептичні краплі перешкоджають процесу нормальної колонізації носових ходів і носоглотки дитини. При народженні носоглотка дитини стерильна, але вже в перші години життя починається її заселення бактеріальною флорою. Така колонізація носоглотки є необхідною для «запуску» роботи імунної системи верхніх дихальних шляхів, бактеріальна флора «тренує» імунну систему, а та, в свою чергу, підтримує рівень флори таким, котрий не може викликати захворювання. Звичайно заселення носоглотки дитини відбувається флорою її найближчого оточення – батьків. При введенні антисептичних, антибактеріальних засобів нормальна сапрофітна мікрофлора гине, її місце займає інша, зазвичай, більш резистентна до ліків.

Отже, фізіологічна нежить новонародженого не є захворюванням, це нормальний процес становлення функціонування носової порожнини, який зазвичай закінчується до 10 тижнів життя.

На відміну від фізіологічної нежиті гостра нежить у новонародженої дитини – захворювання, яке необхідно обов’язково лікувати. Гостра нежить новонародженого викликається тими самими чинниками, що й у дорослого – вірусами, бактеріями, вдиханням занадто сухого, гарячого, запиленого повітря.

Як розпізнати фізіологічну нежить? Якщо загальний стан дитини не порушений, апетит і сон добрі, дитина добре набирає вагу і розвивається, проблеми з носом швидше за все, суто фізіологічні. Підвищення температури тіла, загальний неспокій малюка, значне утруднення прийому їжі повинні пригорнути увагу батьків відвідати лікаря.

До більш рідких причин утруднення носового дихання у новонародженого слід віднести одно- чи двобічну атрезію хоан – ваду розвитку, при котрому повітря, що вдихається, не може потрапити в носоглотку; вродженими вадами розвитку верхньої і нижньої щелеп, піднебіння, язика (синдроми Пьєра-Робена, Аперта, Крузона). Причиною утрудненого носового дихання у новонародженого може бути травматичне (під час пологів) викривлення носової перегородки.

І хоча лікування фізіологічна нежить не потребує, для зменшення проявів слід рекомендувати забезпечити в помешканні оптимальний кліматичний режим: температура не повинна перевищувати 22С, повітря в кімнаті, де мешкає малюк, повинно бути добре зволоженим. Провітрювання помешкання, прогулянки із малюком також допомагають. Для додаткового зволоження слизової оболонки носової порожнини можна рекомендувати використання назальних крапель чи аерозолів,що містять ізотонічний розчин. Ізотонічний розчин – оптимальне середовище, це наш маленький світовий океан. Його дія – зволоження слизової оболонки і механічне змивання, адже механічні механізми очищення носа у малюка відсутні. Слід відмітити тільки, що вкрай небажано проводити з носом дитини грубі маніпуляції, використовуючи при цьому саморобні пристрої, шприци, трубки тощо. Мінімальна травма здатна викликати важкий набряк і обструкцію, а високий позитивний тиск призведе до потрапляння рідини, котрою промивають ніс, в слухову трубу і може викликати запалення середнього вуха.