Раптова зупинка серця внаслідок життєво небезпечних аритмій – поширене явище. Традиційне лікування часто виснажує пацієнта, не полегшуючи його стану. Нині врятувати життя можна завдяки імплантації кардіовертера-дефібрилятора. Зробити таку операцію відтепер можна і в Чернівцях у  шведсько-українській клініці «Angelholm».

  У Чернівцях тривалий час не було необхідного обладнання і висококласних фахівців для лікування гострих інфарктів міокарду та порушень ритму серця. Нині ж врятувати життя хворим із життєво небезпечними порушеннями ритму серця можна в  шведсько-українській клініці «Angelholm»  є і сучасне обладнання, і спеціалісти з величезною практикою як в Україні, так і за кордоном. Першим пацієнтом став 70-річний буковинець.

Спілкуємося із Андрієм ЛІСОВЕНКОМ,  лікарем-кардіохірургом шведсько-української клініки “Angelholm”, який спеціалізується на імплантації пристроїв у серце. За його плечима навчання і практика у Німеччині та Словаччині, роки роботи у Луганську.

– Порушення ритму серця – це досить часте захворювання, – пояснює Андрій Анатолійович. – Воно може призвести до раптової смерті. Є порушення ритму, які неможливо відкоригувати таблетками. Отож, таким людям потрібно імплантувати кардіовертер-дефібрилятор.

– Чим цей прилад відрізняється від інших пристроїв, які імплантують у серце?

– Він контролює ритм серця і у разі виникнення життєво небезпечних аритмій починає лікування. Це мініреанімація у серці, яка слідкує за станом хворого і запобігає виникненню кризових станів без втручання лікаря.

– Як працює кардіовертер-дефібрилятор?

– Ми всі бачили голлівудські фільми, коли у людини починається аритмія і прибігає реаніматолог, прикладає дефібрилятор, який «стріляє». Це все гарно, і чудово спрацьовує, коли поруч є дефібрилятор і лікар. Але реальність зовсім інша. Напад, коли потрібно дефібрилювати, може виникнути де і коли завгодно: на вулиці, вдома, під час сну. І не завжди поруч є лікар, який зможе допомогти. Тому кардіовертер-дефібрилятор – «лікар», який цілодобово слідкує за станом серця. І в уразі виникнення життєво небезпечних аритмій наносить розряд, відновлює ритм і таким чином рятує людині життя.

– Як відбувається операція?

– Під місцевою анестезією. Триває від 40 хвилин до години. Під час операції ми розмовляємо з пацієнтом – він має бути при свідомості. Адже порушення ритму може відбутися і під час операції. Роблять невеличкий розріз шкіри під ключицею – приблизно 3-5 см. Пацієнт не відчуває ні болю, ні дискомфорту. Реабілітація відбувається швидко, пацієнта виписують вже на другу добу.

– Наскільки це сучасний прилад?

– Це сучасний і надзвичайно важливий прилад, який давно імплантують у всьому світі, який рятує тисячі життів. Однак імплантувати – це ще не все. Потрібно запрограмувати дефібрилятор під конкретного пацієнта. Це копітка співпраця лікаря-кардіохірурга і кардіолога.

  У Європі вже є нові покоління кардіовертерів. Вони контролюються бездротово. Підлючається прилад, який просто стоїть у пацієнта вдома і постійно зчитує інформацію роботи серця і дефібрилятора. І якщо виникає небезпека (пацієнт цього ще не знає), кардіовертер передає інформацію на сервер фірми-виробника, а звідти кардіограма надходить лікареві на телефон, а інша – в аналітичний центр. Пацієнт ще не знає, що йому загрожує небезпека, а лікар вже знає.  І в клініці «Angelholm»  ми теж це можемо робити.  Це, звичайно, дуже зручно і безпечно.  

– Як за цим апаратом спостерігають після імплантування?

– Пацієнт, якому імплантовано кардіовертер, раз на півроку має з’являтися до лікаря, щоб перевірити стан пристрою: заряд батареї, як часто спрацьовував, який ритм серця, чи виникали шлуночкові аритмії тощо. Це все лікар бачить на своєму комп’ютері. Спеціальний прилад зчитує інформацію з дефібрилятора і передає лікареві на монітор. Таким чином лікар з’ясовує, чи потрібно перепрограмувати апарат, які ліки додати чи забрати тощо.

Також якщо виникає аритмія і спрацьовує електрокардіодефібрилятор, пацієнт одразу має приїжджати до лікаря. І нині для чернівчан це дуже зручно, адже спостерігати за приладом потрібно там, де його імплантували. Якщо, скажімо, ставили вам його за кордоном чи навіть у Києві, то вже є певні проблеми. Адже ці хворі, як правило, важкі, старшого віку. Доки вони доїдуть до того ж Києва, електрокардіодефібрилятор ще кілька разів спрацює. Таким чином надати якісну допомогу дуже важко.

– Чи багато пацієнтів потребують такої операції?

– Пацієнтів досить багато. На жаль, Україна не забезпечує повністю потребу пацієнтів у дефібриляторах. Протягом останніх двох років не виділили жодного пристрою. Тому все падає на плечі хворих, які, як правило, виснажені хворобою і тривалим лікуванням (як фізично, так і фінансово).

За кордоном ці операції проводять частіше, адже там страховка все покриває та при наявності показів імплантують електрокардіодефібрилятор.

– Що пацієнт відчуває, коли спрацьовує дефібрилятор?

– Є кілька алгоритмів спрацювання. Є алгоритм, коли людина нічого не відчуває – це найкращий варіант. Коли цей алгоритм не допомагає, тоді наноситься розряд – це неприємні відчуття, але вони рятують життя.

Знаю людей, у яких цей апарат спрацьовує дуже часто. Вони імплантували його, скажімо, в Італії. Із часом серце не стає кращим, а дефібрилятор потрібно переналаштовувати.

– А чи можна тут перепрограмувати пристрій, якщо встановлювали його за кордоном?

– Звичайно, якщо є програма. Справа в тому, що ми працюємо тільки з сертифікованими апаратами, які є у Європі.

– Чи є якісь обмеження щодо встановлення кардіовертера?

– Особливих обмежень немає. Ці хворі і так вже мають певні рекомендації щодо способу життя у зв’язку зі своїм діагнозом. Після операції важливо не травмувати зону імплантації приладу. І єдине серйозне застереження: цим пацієнтам не можна їздити за кермом. Адже пристрій у будь-який момент може спрацювати.  

Однак, в цілому людина має змогу повернутися до повноцінного життя, насолоджуватися радістю буття та бути впевненим, що при будь-якій загрозі небезпечних порушень  ритму серця, його життя буде врятовано!